.RU

Вплив природних катастроф

ОХОРОНА ГРУНТІВ

Грунт — основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті по­стійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є при­родною основою функціонування екологічних систем біосфери.

Важливою властивістю грунтів є їх родючість. За­вдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сіль­ському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збе­реження та підвищення їх родючості — неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.

Охорона грунтів стає нині особливо актуальною в зв'язку із зростаючим приростом населення Землі та продовольчою проблемою, яка для багатьох країн і, на­самперед для країн Азії, Африки та Південної Америки, що економічно розвиваються, є досить гострою.

Світові продовольчі ресурси складаються з рослин­них продуктів, продуктів тваринництва і біологічних запасів морів. Збільшення продуктівперших двох груп можливе лише при раціональному землекористуванні.

Тим часом людство використовує для сільського госпо­дарства лише 1,43 млрд. га орних земель, що становить близько 10,4% суші, або 2,95% всієї поверхні земної кулі. Нагадаємо, що пустині (гарячі і холодні) займа­ють 45% суші. За агрикультурний період втрати земель­них ресурсів внаслідок ерозії, засолення, будівництва міст і населених пунктів, доріг і промислових комплек­сів досягли в світі величезних розмірів — до 2 млрд. га, тобто вони набагато перевищують сучасну орну площу планети. Зараз щороку з обороту випадає 5—7 млн. га різних земельних угідь. Тому охорона грунтів — основна народногосподарська проблема для всіх країн світу.

Основоположником вчення про грунти є відомий ро­сійський учений В. В. Докучаєв. Він сформулював основ­ні закони ґрунтоутворення, встановив географічні зако­номірності поширення грунтів. Створив науку про раціо­нальне використання грунтів для потреб землеробства. ("Головними факторами ґрунтоутворення є материн­ська порода, кліматичні умови, рослинні і тваринні організми, рельєф і вік країни та господарська діяль­ність людини.

Материнська, або грунтоутворююча порода, входить до складу грунту як його мінеральна частина, впливаючи тим самим на процес ґрунтоутворення, на наявність по­живних речовин, на фізичні й хімічні властивості грун­тів. На багатих на зольні речовини материнських поро­дах — продуктах звітрювання доломітів, діабазів,гли­нистих сланців, вапняків — формуються родючі грунти, на пісковиках, кремнистих породах — грунти, бідні на поживні речовини.

Клімат впливає на процес ґрунтоутворення дією тем­ператури і вологи. Температура діє на фізичні, хімічні, біохімічні і біологічні процеси грунтів. Вона зумовлює також фізичне звітрювання материнських порід, впливає на режим випаровування вологи з грунту.

Опади впливають на грунт як механічно, так і хіміч­но. Вони руйнують структуру грунту, вимивають з грун­ту органічні та інші поживні речовини, зумовлюють процес опідзолення. Підземна волога також впливає на процес ґрунтоутворення. Високий рівень ґрунтових вод спричиняє утворення горизонту, несприятливого за свої­ми фізико-хімічними та біологічними особливостями для росту рослин.

Рослини і тварини внаслідок активного біологічного впливу є найважливішим фактором ґрунтоутворення. В цьому процесі беруть участь як вищі, так і нижчі рослини й тварини — бактерії, водорості, гриби, дощові черви та інші представники ґрунтової флори і фауни. На процес ґрунтоутворення впливають органічні решт­ки рослин, за рахунок яких утворюється гумусовий — найбільш родючий шар ґрунтового профілю, діяльність кореневих систем. Останні спричиняють біологічне ви­вітрювання материнських порід і є важливим фактором, що впливає на структуру грунту. За допомогою рослин­ного покриву можна поліпшувати фізико-хімічні власти­вості грунтів, впливати на їхню родючість.

Рельєф місцевості впливає на процес ґрунтоутворен­ня дією експозиції та висоти над рівнем моря. На схилах звичайно формуються менш потужні грунти, ніж у під­ніжжі гір. Характер рельєфу впливає на поверхневий геохімічний стік. Так, на крутих схилах грунт змиваєть­ся інтенсивніше, ніжна рівнинах.

Важливим фактором ґрунтоутворення є вік країни. Багато тисячоліть минуло відтоді, як утворилися основ­ні типи грунтів, адже процес ґрунтоутворення в природі відбувається надзвичайно повільно.

Ґрунтознавці встановили, що при доброму рослинному покриві й за сприятливих кліматичних умов для утво­рення шару грунту завтовшки 2—3 см у різних кліма­тичних зонах потрібно від 200 до 700 років. На твердих материнських породах процес ґрунтоутворення відбу­вається повільніше, ніж на таких, що швидко вивіт­рюються.

На процес ґрунтоутворення значною мірою впливає господарська діяльність людини. Цей вплив може бути як безпосередній — спосіб обробітку грунту, меліоратив­ні заходи, збирання лісової підстилки тощо, так і побіч­ний, наприклад вирубування лісів на крутосхилах, що веде до ерозії, безсистемне випасання худоби, вогнева система землеробства тощо. Господарська діяльність людини має спрямовуватися на раціональне використан­ня земель, підтримання й збільшення їхньої продук­тивності.

При всіх способах землекористування найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія грунтів. Неправильне землекористування посилює дію еродуючи факторів. Ерозія грунтів відбувається на всіх континентах світу.

Залежно від характеру й тривалості процесів руйну­вання верхніх шарів грунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини.

Геологічна ерозія — це природний процес, який від­бувається протягом геологічних епох і завдяки якому сформувався сучасний характер земної поверхні. Голов­ні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію — опади, вітер, крутизна схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і зем­летруси. В наших широтах ця ерозія не є небезпечною для сільського чи лісового господарства, бо швидкість процесу руйнування грунту дорівнює швидкості процесу ґрунтоутворення. Більш небезпечний цей вид ерозії в пустинях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари грунту.

Шкоди народному господарству завдає водна та віт­рова ерозія.

Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин грунту опадами, талими та проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів, ре­льєфу, властивостей грунту, рослинного покриву.

Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поши­рений на схилах, переважно розораних, і найбільш не­безпечний у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.

Дуже небезпечна яружна ерозія. Ліквідувати її мож­на лише залісненням та будівництвом спеціальних гідро­технічних споруд. Значних успіхів у боротьбі з яружною ерозією досягла Ржищівська гідролісомеліоративна станція в Київській області, яка застосувала комплекс агротехнічних, гідротехнічних і лісомеліоративних захо­дів: захисні лісонасадження, спорудження водорегулю-ючих і водозатримуючих валів, донних загат. Завдяки застосуванню науково обгрунтованої системи захисних заходів вдалося припинити дальше розмивання багатьох ярів і зберегти таким чином великі площі орних земель.

При річковій ерозії внаслідок швидкої течії води зноситься грунт з дна річок і незакріплених берегів. Щоб запобігти цьому, треба оберігати лісові насадження в прирусловій смузі, закріплювати береги за допомогою спеціальних гідротехнічних прийомів.

Захисна роль лісів, особливо на гірських схилах, винятково важлива, її не можна замінити ніякими гідро­технічними спорудами.

Отже, збереження грунту, рослинного покриву й во­логи тісно зв'язані між собою. Рослинність переводить поверхневий стік вологи у внутрішньогрунтовий і тим самим сприяє кращому збереженню й використанню вологи, нормалізує гідрологічний режим водних артерій, перешкоджає виникненню ерозійних процесів. У районах з малопорушеним рослинним покривом руйнівна дія водної ерозії незначна.

Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневі шари грунту, розораного на великих площах. Локальна вітрова ерозія спостері­гається і на безструктурних піщаних грунтах. Особливо небезпечні піски біля озер та на узбережжях морів, де часто дмуть сильні вітри.

Причиною вітрової ерозії, крім несприятливих кліма­тичних умов, є руйнування зернистої структури грунту внаслідок неправильного обробітку та відсутності надій­ного його захисту. Надмірне випасання худоби в посуш­ливих степах, яке призводить до знищення дернини, теж може спричинити вітрову ерозію.

Залежно від швидкості вітер видуває різної величини дрібнозем (іноді діаметром до 1 мм) і переносить його на значну відстань. При інтенсивній вітровій ерозії ви­никають так звані чорні бурі, під час яких у повітря піднімаються мільйони тонн грунту. Чорні бурі катастро­фічне знижують родючість грунту не тільки в тих міс­цях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси.

На Україні найбільш небезпечні щодо виникнення вітрової ерозії степові та деякі лісостепові райони.Причини цих ерозійних процесів не лише в несприятли­вих породних умовах, а й у знищенні в минулому грунто-закріплюючої рослинності, руйнуванні структури грун­тів, зменшенні загальної лісистості.

Крім водної та вітрової ерозії, іноді на схилах різної крутості спостерігається спливна ерозія. Ґрунтовий по­крив перенасичений ґрунтовими або талими водами, може поступово або й раптово спливати, внаслідок чого зносяться його родючі шари. Пізніше це може призвести до яружної ерозії.


vo-vtorih-nikogda-ne-ispolzujte-sovpadeniya-dlya-sozdaniya-finala-eto-bog-iz-mashini-samij-velikij-greh-scenarista.html
vochelovechenie-hrista-rudolf-friling.html
voda-i-zdorove.html
voda-v-zhizni-cheloveka.html
vodnie-ekosistemi-bashkortostana.html
vodnij-kodeks-uspokoit-dachnikov-gosduma-rf-monitoring-smi-7-iyunya-2006-g.html
  • notebook.bystrickaya.ru/kniga-1-annotaciya-vknigu-voshli-pervij-i-vtoroj-toma-romana-vojna-i-mir-stranica-2.html
  • institut.bystrickaya.ru/sukcessii-rastitelnosti-na-zalezhnih-polyah-istoriografiya-sobitij-socialno-ekonomicheskie-i-ekologicheskie-posledstviya-glava-1.html
  • institut.bystrickaya.ru/temi-referatov-po-ekologii-tehnogennoe-rasseyanie-veshestva-osobennost-etogo-yavleniya-v-fizike-himii-biologii-geografii.html
  • shpora.bystrickaya.ru/zasedanie-otkrivaetsya-v-10-chas-14-min-predsedatel.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/alyonushka.html
  • notebook.bystrickaya.ru/kalendarno-tematicheskij-plan-lekcij-po-mikrobiologii-virusologii-dlya-studentov-ii.html
  • institute.bystrickaya.ru/glava-5-schet-ischerpan-ajn-rend.html
  • spur.bystrickaya.ru/kurs-vvedenie-v-specialnost-prepodavatel-docent-k-f-m-n-aleksandr-aleksandrovich-tonkih.html
  • uchitel.bystrickaya.ru/razvitie-ekologicheskogo-i-sobitijnogo-vidov-turizma-v-karelii.html
  • doklad.bystrickaya.ru/variativnaya-chast-081100-gosudarstvennoe-i-municipalnoe-upravlenie-osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-visshego.html
  • ucheba.bystrickaya.ru/preobrazovaniya-ploskosti-39-novoe-v-principah-raboti-geograf-gis-39-nachalo-raboti-41-zapusk-geograf-gis-41-s-chego.html
  • lecture.bystrickaya.ru/a2-osobie-sluchai-pravila-postanovki-znakov-prepinaniya-v-kratkom-izlozhenii-moskva-2006.html
  • report.bystrickaya.ru/instrukciya-uchastnika-razmesheniya-zakaza.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zakoni-dinamiki-inyutona-gravitacionnie-sili-konspekt-lekcij-po-discipline-estestvoznanie-razrabotal-prepodavatel.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/programma-kursa-po-biseropleteniyu-dlya-detej-13-16-let-srok-realizacii-programmi-4-goda.html
  • control.bystrickaya.ru/chetvertij-nacionalnij-doklad-stranica-2.html
  • lesson.bystrickaya.ru/obyudzhete-alatirskogo-rajona-na-2006-god.html
  • otsenki.bystrickaya.ru/s-v-prokopenko-pishik-f-p-redko-l-a-stranica-5.html
  • institute.bystrickaya.ru/glava-x-gibel-vertoletnaya-ploshadka-bashnya-gazproma-strashnij-sud-3d-apokalipsis-welcome-kniga-vtoraya.html
  • grade.bystrickaya.ru/morfologiya-i-sistematika-drugih-grupp.html
  • kontrolnaya.bystrickaya.ru/razrabotka-i-issledovanie-generatorov-determinirovannogo-haosa-dlya-telekommunikacionnih-sistem.html
  • control.bystrickaya.ru/den-za-dnem-v-strane-zdorovya.html
  • school.bystrickaya.ru/informacionnaya-sfera-kak-sfera-obrasheniya-informacii-i-sfera-pravovogo-regulirovaniya.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/akademicheskaya-etika-bakalavrskaya-programma-kafedra-istorii-filosofii-napravlenie-filosofiya-disciplina-filosofiya.html
  • lesson.bystrickaya.ru/uroven-kompetentnosti-akademicheskij-kalendar-studenta-i-kursa-fakultet-klinicheskoj-psihologii-m-mgmsu.html
  • crib.bystrickaya.ru/klass-apriornie-semejstva-nauchnie-osnovi-kompleksnoj-avtomatizacii-i-modelirovaniya-harakteristik-tehnologicheskih.html
  • abstract.bystrickaya.ru/3-klass-rusofobov-ubijstvo-chasovogo.html
  • literature.bystrickaya.ru/ekstremalnij-vid-turizma-na-primere-raftinga.html
  • obrazovanie.bystrickaya.ru/poyasnitelnaya-zapiska-uchebno-metodicheskij-kompleks-disciplini-metodologicheskie-osnovi-psihologii-dlya-specialnostej.html
  • credit.bystrickaya.ru/plan-vospitatelnoj-raboti-gimnazii-11-na-2011-2012-uchebnij-god-mesyac.html
  • writing.bystrickaya.ru/bileti-po-geodezii-2002g-chast-5.html
  • letter.bystrickaya.ru/metodicheskie-ukazaniya-rassmotreni-i-utverzhdeni-na-zasedanii-kafedri-buhgalterskogo-ucheta-18-aprelya-2007-g-protokol-6-stranica-3.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/videofilmov.html
  • notebook.bystrickaya.ru/kniga-nahodyashayasya-v-vashih-rukah-soderzhit-mnozhestvo-stranica-16.html
  • literature.bystrickaya.ru/direktor-guk-nacionalnaya.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.